|
|
27 січня 2025 року відійшов у вічність Василь Пилипчак - видатний валторніст, вчитель, композитор і диригент
29 січня, середа
Поширити у Facebook
Василь Пилипчак ( 14 серпня 1951 - 27 січня 2025 ) народився у селі Петрівка (старовинна назва села Берлядка) Копайгородського району на Вінниччині.
Перші уроки співу проходили у хаті на печі: мама Параска, дві сестри Ганна, Ніна і найменший Василь.
Так довгими зимовими вечорами засвоювалися усі народні пісні, які знала мама, а згодом Василь Пилипчак записав від матері понад 300 пісень;
з першого класу постійно співав, як соліст (під акомпанемент баяну) на районних і обласних шкільних заходах.
Навчаючись у Кацмазівській середній школі з 4-го класу почав вчитися грі на альті, згодом на трубі. З 12-и років – вихованець (валторніст) Жмеринського військового духового оркестру.
З 1966 по 70-й рік - навчався у Київському Державному музичному училищі ім. Р. М. Глієра по класу валторни у В. Бабенка і композиції у Р. Верещагіна.
В 1968 році переміг у конкурсі-огляді юних виконавців для участі у конкурсі записів «Радіо-Прага».
З 1968 року почалася виконавська діяльність, граючи на валторні з майбутньою Народною артисткою України Марією Стеф’юк, Миколою Десновим (тепер соліст-гобоїст симфонічного оркестру Національної опери України).
У 1970 – 74 рр. навчався у Ленінградській (Петербурзькій) державній консерваторії ім. М. А. Римського-Корсакова по класу валторни у професора В. М. Буяновського; паралельно самостійно вивчав композицію, відвідуючи заняття у професорів композиції С. Слонимського, Ю. Тищенко і диригування у професора А. Янсонса.
Одночасно продовжував працювати у різних оркестрах Ленінграду: оркестрі Театру юного глядача та симфонічному оркестрі оперної студії консерваторії.
Здавши екзамени за 4-й і 5-й курси, у 1974 році достроково закінчив консерваторію, отримавши кваліфікацію соліста, ансамбліста і викладача за фахом валторна.
В період 1973 – 78 років Василь Пилипчак — артист Державного (тепер Національного) заслуженого академічного симфонічного оркестру України, виконуючи партії першої валторни під орудою диригентів С. Турчака, Н. Рахліна, Ю. Темірканова, К. Кондрашина, Ф. Глущенка.
З травня 1978 року, у співпраці з композитором Леонідом Грабовським, піаністом Валерієм Матюхіним В. Пилипчак регулярно здійснює серію камерних і сольних концертів у Спілці композиторів України.
Перший виконавець творів українських композиторів для валторни (Квінтети для флейти, гобою, кларнету, фаготу та валторни Г. Ляшенка, Я. Верещагіна; Секстет для валторни, препарованого ф-но і стр. квартету В. Шумейка; «Лісова музика» для сопрано, валторни та ф-но В. Сільвестрова; «Конкорсуоно» (Концертна п’єса для валторни Соло) Л. Грабовського; камерних творів В. Губи, О. Яворика, О. Костіна, О. Яковчука; концертів для валторни з оркестром О. Зноско-Боровського, Є. Станковича).
Лауреат Всеукраїнського конкурсу виконавців на духових інструментах (1977 р.)
Здобувши перемогу у Всесоюзному конкурсі, оголошеного Київським державним театром опери і балету УРСР, з грудня 1978 року і до теперішнього часу В.Пилипчак — соліст симфонічного оркестру Національної опери України. В 2001 році В. Пилипчаку присвоєно звання Заслужений артист України.
Як соло-валторніст Василь Пилипчак концертував у містах України і за кордоном (Краків, Вроцлав – Польща; Москва, Санкт-Петербург – Росія; Токіо, Кіото, Осака, Сендай, Кюсю – Японія).
В.Пилипчак здійснив записи валторнової музики у Фонд Національної радіокомпанії України та на компакт-диск.
Не заспокоюючись на досягнутому, Василь Пилипчак у 1977 – 2001 роках навчався у Національній музичній академії України ім.П. І. Чайковського за фахом «музична режисура» у професора В. Б. Курбанова та здобув кваліфікацію режисер музичного театру.
Разом з флейтистом і диригентом симфонічного оркестру «Нова філармонія» м. Токіо Уено Такасі Василь Пилипчак є співзасновником міжнародного музичного україно-японського фестивалю «Цвітень» (1993 – 2009 рр.); режисер фестивальних і концертних заходів («Цвітень 1993 – Свято флейти» м. Київ, м. Біла Церква; «Цвітень 1994 – Свято сакури» м. Київ; «Цвітень 2001 – Свято друзів» м. Черкаси, м. Київ, м. Суми, м. Хмельницьк; «Цвітень 2007 – Тосіміцу Танака в Україні» концерти у НМАУ ім. Чайковського, Національній філармонії та інших).
Беручи участь у різноманітних конкурсних заходах, Василь Пилипчак - Голова регіонального конкурсу «Концертино» (м. Калуш Івано-Франківської обл. 2004, 2006, 2008 рр.), голова Всеукраїнського фестивалю-конкурсу «Полтавська весна» (2006, 2008 рр.), член журі IV Міжнародного дитячо-юнацького мистецького конкурсу «Срібний дзвін» (м. Ужгород 2003 р.); член журі ІІ Всеукраїнського відкритого конкурсу молодих виконавців (ансамблів) на духових та ударних інструментах ім. В. Старченка (м. Рівне 2006 р.).
 Голова регіонального конкурсу виконавців на духових інструментах (м. Дніпропетровськ, 2009 р.). Співзасновник І-го Київського відкритого конкурсу валторністів імені В. Бабенка (м. Київ 2008р.)
Педагогічна діяльність В. Пилипчака розпочалася з викладання по класу валторни у Київській дитячій музичній школі №13, пізніше у КССМШ ім. М. В. Лисенка, Інституті культури ім. О.Корнійчука, Національній музичній академії України ім. П. І. Чайковського.
З 2008 року працював у Київському державному Інституті музики ім. Р. М. Гліера.
У 1993 році на сцені Національної опери України балетмейстер Георгій Ковтун здійснив постановку балету Василя Пилипчака «Ісе Моногатарі».
В 2004 році разом з Президентським оркестром України було вперше виконано «Монолог» для валторни, вібрафону і струнних. У квітні 2008 року відбулася прем’єра твору «Requiem da camera» пам’яті Б. Архімовича.
З 2007 року – В. Пилипчак член Національної Спілки композиторів України
Виконавці: Василь Пилипчак
Навчальний заклад: Київський інститут музики імені Р. М. Глієра
|