Пам'яті Федора Глущенка | Music-Review Ukraine
Головна
Новина
Пам'яті Федора Глущенка
Національний заслужений академічний симфонічний оркестр України
Глущенко Федір
Пам'яті Федора Глущенка
Видатний український диригент помер на 74-му році життя
18 жовтня 2017, середа
Поширити у Facebook

Днями з Москви надійшла сумна звістка: 15 жовтня на 74-му році помер видатний український та російський диригент Федір Глущенко.

В 1973 Глущенко став диригентом Державного симфонічного оркестру України, яким на той час керував легендарний Стефан Турчак.

У 2000-их роках творчі контакти Глущенка з Україною знову активізувалися, а з 2010 року він був головним запрошеним диригентом Національного симфонічного оркестру України.

Сім років тому Глущенко приїжджав до Львова, брав участь у фестивалі пам'яті Миколи Колеси. Тоді ж відбулася наша довга з ним і цікава розмова, фрагменти з якої не втратили актуальності досі, і звучать нині як заповіт Маестро…



Зі Львовом мене пов’язує той факт, що 18 років я був одружений із львів’янкою. Мешкали ми в Києві, але доволі часто приїжджали сюди, так би мовити, до родини. Познайомилися з дружиною в Києві, на студії звукозапису (вона була звукорежисером) – там і розлучилися. Мені не подобалося, що дружина стільки працює: я розумію, що звукорежисура – професія дуже цікава, але ж мені хотілося бути одруженим (сміється)… До Львова востаннє приїздив років зо двадцять тому, автором ідеї мого виступу тоді був мій добрий друг, також свого часу пов’язаний зі Львовом, а сьогодні відомий московський музикознавець Всеволод Задерацький. Ще декілька разів виступав тут із київським оркестром, але не так уже й часто.

З Миколою Філаретовичем Колесою ми були знайомі, на жаль, лише на такому «офіційному», «шапочному» рівні – бачилися кілька разів, навіть одного разу сиділи в журі якогось конкурсу.


…про школи і трамвай

Я навчався диригуванню у Ленінградській консерваторії, в класі Ільї Мусіна, і в жодні інші концепції не вписуюся – ані в рахлінівську, ані в колессівську, ані навіть не вважаю себе учнем Герберта фон Караяна, хоча бував на його репетиціях та семінарах і в Ленінграді, й у Відні (Федір Глущенко ще в 1970-х упродовж року стажувався у Відні). У Відні я передовсім набирався слухового досвіду, захоплювався спадкоємністю традицій у оркестрах. Знаєте, то мені трохи Ільфа і Петрова нагадує: “В трамвае завелся скандал. И хотя те, кто его затеяли, давно вышли, скандал поехал дальше”. Приблизно так виглядає й славетна традиція Концертного товариства у Відні.

За рік свого стажування в Австрії я переглянув 60 оперних спектаклів і послухав щонайменше стільки ж концертів, репетицій, серед них – за участі Карла Бьома, сера Георга Шолті, Герберта фон Караяна, Клаудіо Аббадо, Сейджі Озави, Рікардо Муті, Леонарда Бернстайна. Серед піаністів слухав Мауріціо Полліні, Артуро Бенедетті Мікельанджело, Альфреда Бренделя, скрипалів Іцхака Перельмана, Пінхаса Цукермана, співаків – у-с-і-х: Домінго-Карерас-Паваротті, Гяуров, Гюзелі, Мірелла Френі, Леонтіна Прайс…Окрім того, побував на обох Зальцбурзьких фестивалях – Великодньому і літньому. Цікаво, що, окрім надзвичайного слухового досвіду, мені всі ці виступи додали… величезної впевненості в собі. Хоч я взагалі-то з дитинства не полохливий (сміється).

Скажу вам страшну річ – іншої школи, крім мусінівської, я досі не знаю. Я це зрозумів ще тоді, коли покинув композиторський факультет Московської консерваторії і на третьому курсі вступив до класу Мусіна в Ленінградську. Тому що усвідомив – більше мене диригувати ніхто не навчить.

Мусін навчався у Ніколая Малька, той, своєю чергою, – в Мюнхені, у Фелікса Мотля, відомого, як блискучий інтерпретатор Вагнера. Тож за бажання я міг би себе назвати навіть творчим “внуком” Вагнера, але це тільки зовнішній бік медалі. Оскільки насправді Мусін сконструював свою власну школу, незалежну від видатних попередників та їх незабутих тіней – це вже я. Вважаю, що сьогодні власне ця школа поширилася по цілому світу – завдяки й записам, і зарубіжним учням Мусіна.

...про київський період

Мені часто доводилося від оркестрантів у Австрії чути, що вони ненавидять Караяна, а в Москві, наприклад – Брагінського. Так-от, думаю, коли я працював у Києві, мене оркестранти також ненавиділи. Й це нормально. До того вони ненавиділи Турчака, перед тим – Рахліна. А от коли поїхав – почали згадувати якнайкраще (сміється). Це ще в Пушкіна є: “Боже мой, они любят только мертвых”…

…про репертуарні пріоритети

Мені простіше назвати твори, які я не люблю, аніж ті, які люблю і охоче граю. З обережністю ставлюся до Генделя з його нескінченним мажором. А от Баха завжди диригував із величезним задоволенням і Кореллі, і Шютца. Це якщо говорити про барокову музику.

Ще не розумію Берліоза з його «Фантастичною симфонією». Натомість з-поміж своїх останніх “відкриттів” можу назвати меси Бетховена, Моцарта, Шуберта. Це те, що рідше виконують, і дуже шкода.

Серед українських композиторів ще в Києві виконував майже всі симфонічні твори Станковича, мені навіть закидали, що я віддаю йому дуже помітну перевагу. Відверто кажучи, так воно й було: тобто, коли в мене був вибір, то я завжди вибирав його композиції. Хоча й Скорика диригував, з котрим ми колись у приватному спілкуванні «побили горшки»…

Сьогодні, правда, в світі інша тенденція – як у Чехова в «Книзі скарг»: «Лопай, что дают». Тобто, мені замовляють, що я повинен диригувати – доводиться виконувати побажання. Тож самому вибирати програми випадає все рідше, я ж зараз “свого” оркестру не маю.

…про стосунки диригента і соліста на сцені

Якщо диригент говорить, що він не любить акомпонувати – то це, вибачте, означає, що він акомпонувати просто не вміє. А якщо акомпонувати не вміє, то значить, і не диригент він зовсім, бо оркестром керувати не здатний і демонструє на концерті репетиційну діяльність. Я ж, за потреби, беру на себе цю роль і намагаюся виконувати її так само добре, як і всі інші. Хоча різних солістів зустрічав і божевільних також. Я спокійно відсуваю себе на другий план, намагаюся зрозуміти, що він/вона грає і вже в цьому контексті вибудовувати оркестрову драматургію. Композитор же написав одну музику, він не поділяв її на диригента та соліста. А диригентської харизми ніхто не навчить. Це як у Шолом-Алейхема: «Талант – як гроші. Він або є, або його немає». Якщо є зв’язок між диригентом і оркестром і якщо цей зв’язок скерований до музики, то більше нічого й не треба.

...про найбільше захоплення

Увесь вільний час присвячую своїй молодшій доньці. Вона хоче оволодіти тими іноземними мовами, у вивченні яких я можу їй допомогти – німецьку і англійську, а ще активно займається спортом. Ми багато часу присвячуємо прогулянкам, під час яких у нас, майже як у давньогрецьких філософів, відбуваються найважливіші розмови.


Автор: Лідія Мельник
Колективи: Національний заслужений академічний симфонічний оркестр України
Диригенти: Федір Глущенко
Джерело: zaxid.net



Інші:

Події до Дня пам’яті Станіслава Людкевича
Легендарні львівські андрути та музика, що єднає покоління — львів’ян запрошують на фестини
Персональна виставка Марії Левитської
XIII МІЖНАРОДНИЙ ФЕСТИВАЛЬ ОРГАННОЇ МУЗИКИ ІМЕНІ НАТАЛІЇ ВИСІЧ
Львівський хор "Гомін" передав на передову 50 FPV-дронів
Відкриття симфонічного сезону у Дніпрі 12 вересня
"Я бачу, вас цікавить пітьма" і повернення Андрія Жолдака
Класика з котами у дворі Людкевича
Капела «Дударик» презентує: «Пісні п’яти століть. Початок» знову у Львові
«Що за сяйво в безмісячну ніч?»
Від Варшави до Лондона: Ukrainian Freedom Orchestra підкорив європейські сцени під час туру, присвяченому стійкості українців
Житомирська обласна філармонія ім. С. Ріхтера запрошує на концерти у вересні
Вечір іспанської музики: маестро Фелікс Арданас - знову у Києві!
Дві романтичні симфонічні історії у Львівському органному залі звучатимуть у вересні
Національний будинок музики відкриває 45-й сезон: «Листки до альбому»
Програма проведення XХVІІ Міжнародного театрального фестивалю «Мельпомена Таврії»
Вересень у Національній філармонії України
Пішла у засвіти видатна композиторка та викладачка Жанна Колодуб
Вересень 2025 в Національній опері України
Музей Соломії Крушельницької оцифровує свою спадщину за підтримки Українського культурного фонду
Вересневий календар подій у Музеях Соломії Крушельницької та Станіслава Людкевича
Хор “Гомін” виконає і запише всі твори Леонтовича – старт великого проєкту у Львові
Триває підготовка до Міжнародного театрального фестивалю «Мельпомена Таврії»
Вересень у Львівському органному залі
Оголошено ім’я лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка – 2025
Відкриття виставки «0,10»: колаборація Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка та команди художнього фільму МАЛЕВИЧ
«Київська камерата» у проєкті «Моцарт&Дворжак. Promenade Classic»
Маланка, кукери та кіно з 5 континентів – у вересні стартує кінофестиваль «ОКО»: 5-10 вересня у Києві
Шевченківська премія 2026: Нищук оголосив дати подання заявок і пояснив особливості нових номінацій
На відновлення після обстрілу: філармонія у Кропивницькому запрошує на благодійні концерти
Львівська філармонія відкриває новий сезон - програма, виконавці
Зеленський вручив відзнаки "Національна легенда України" 
«Каприс» Мирослава Скорика звучить на Міжнародному конкурсі скрипалів у Німеччині
Артисти Полтавського симфонічного оркестру продовжують проводити мініконцерти у реабілітаційних центрах області
У Дніпрі анонсовано ретро-мюзикл: новий сезон у опері
Виконуватимуть твори українських композиторів: у Чернівцях відбудеться закриття фестивалю "INVICTUS/НЕСКОРЕНІ"
Органний зал Рівного відкриває таємниці: святкові екскурсії до Дня Незалежності та Дня міста
Диригентка з Лондона привезла Святогірську майстер-класи, Слов'янську - музичні інструменти й уроки музики
Запорізька обласна філармонія запрошує до святкування Дня Незалежності та Дня Державного Прапора України
Культурна сфера України зазнала приблизно 4 мільярди доларів збитків унаслідок вторгнення Росії — Бережна
      © 2008-2025 Music-review Ukraine




File Attachment Icon
20.jpg